«Шада», Ґарет Робертс

 «Шада», Ґарет Робертс, 2012.

Колись давно, коли головним редактором сценаріїв «Доктор Хто» був Дуглас Адамс (це були часи Четвертого Доктора, Романи та К9), в силу збігу різних обставин одна з історій, написана власне Адамсом, не була повністю знята, а тому не потрапила на телеекрани. Ця історія, яка називалася «Шада», згодом стала привертати до себе набагато більше уваги, ніж можна очікувати від чогось незнятого. Том Бейкер неодноразово висловлював жаль з приводу того, що її не закінчили, Дуглас Адамс навпаки скоріше відмовчувався та, напевно, бажав, щоб про неї забули. Чому позиція Адамса була такою? Можливо тому, що багато ідей з цієї історії він пізніше використав у книзі «Детективне агентство Дірка Джентлі», і не хотів, щоб це побачили. А може він з якоїсь причини почувався винним за те, що серію не дозняли, або за те, яким був сценарій. Хай там як, були люди, які хотіли донести цю історію масам, і час від часу попри небажання Адамса їм це вдавалося, причому в різних формах: доповнення відео анімацією, переписана під Восьмого Доктора аудіовистава, яка транслювалася як вебкаст.

І от одним зі способів відродити цю історію є ця книга, яку Ґарет Робертс написав, спираючись на написані Адамсом сценарії та на те відео, яке встигли зняти.

Підкорюючись своєму потягу все каталогізувати, я помічаю для себе цю книгу як «новелізацію», але насправді невпевнений, наскільки вона заслуговує на це. Щоб дати точну відповідь, треба було б перечитати книгу ще раз, паралельно дивлячись на зняте відео, але мені ліньки. Але якщо ця книга є новелізацією, то з усіх прочитаних мною новелізацій вона — моя улюблена.

Читаючи цю книгу, яку уявляв усе набагато красивішим і цікавішим, ніж бачив у відео (я колись відео дивився, просто не одночасно з читанням книги). У книзі багато гумору, регулярні персонажі на себе. Можливо, ця книга могла б бути трохи кращою, якби автор не дотримуватися шестиепізодної структури сценарію. 

Отже, щиро рекомендую цю книгу до прочитання.