Нотатки з подорожей Хуніверсом

 «— А який у них рівень технологічного розвитку? Доктор нахмурився: — Скажімо так: вони мають договір про ненапад з володарями часу.» Доктор доставив своїх супутників до раю, або ж до його найближчого аналогу. Де сонце оточене штучною сферою, де немає злиднів і насилля. Поки Кріс вчиться серфінгу, знайомиться з дівчиною та закохується у біплани, Роз запідозрює інопланетну змову, а Берніс вважає, що археологи на сфері Дайсона потрібні, як рибі — коробка передач. А потім ця ідилія закінчується вбивством. В міру того, як кількість підозрюваних зростає, Берніс розуміє, що навіть штучний світ має поховані таємниці, а Роз виявляє, що як вона завжди і вважала, кожний рай має свого Змія.   Бен Ааронович абсолютно відверто визнає, що писав цю книгу надихаючись «Культурою» Ієна Бенкса. Отже. Супутники Доктора готові протистояти монстрам, але несподівано прибувають у дивний світ, який трохи схожий на курорт. І монстрів не видно. Все довкола гарне, по-багатому, без напрягу. Дехто з супутн...

Ця книга Пола Корнела — єдиний екранізований роман за мотивами серіалу «Доктор Хто». Принаймні, так прийнято казати. Особисто я вважаю це дуже сильним спрощенням. По-перше тому, що новий серіал багато запозичив з книжок. Свої підозри в таких запозиченнях я публікую в цьому блозі під тегом TARDIS-bingo, а тут згадаю лише те, арковий сюжет першого сезону з Пітером Капальді має аж занадто багато спільного з книгою «Love and War» цього ж самого Пола Корнела, який є приятелем Стівена Мофата. Тож з урахуванням запозичень екранізацій неначе більше, ніж одна. Але по-друге... Я не впевнений, що серії «Людська натура» та «Сім’я крові» можна назвати екранізацією. Тобто, їхній сюжет безумовно базується на сюжеті цієї книги, і автор сценарію є автором книги, але як на мене відмінностей між книгою та «екранізаціями» настільки багато, що насправді це щось середнє між екранізацією та масштабним запозиченням.  Те, що книга про Сьомого Доктора, а в серіалі — Десятий, є найменшою з відмінностей. До р...

У тканині простору та часу розрив. З міжзоряних ліній сполучення зникають космічні кораблі. У спробі з’ясувати хто стоїть за цими зникненнями Доктор і Ейс дозволяють себе спіймати. Але потім спроба Берніс врятувати їх зазнає жахливої невдачі, і мандрівників у часі розкидує по всій історії. Ейс застрягла у Стародавньому Єгипті та намагається вижити в середовищі не менш чужинному, ніж інша планета — на Землі за три тисячі років до її народження. Їй вдається влаштуватися тілоохоронницею аристократа. А потім вона стикається лицем до лиця з металевими жахіттями, що гналися за нею крізь час — з істотами, які, як вона бачила, вбили Доктора. Ось такий був синопсис в рекламі книги. Що я можу до нього додати?  По-перше, якщо не рахувати оповідань у Декалогах, Кейт Орман — чи не єдина жінка, яка писала «Доктор Хто» для Virgin. При чому писала дуже добре: написані нею книги — одні з найбільш популярних. По-друге, в цій книзі багато тортур і смертей. У тому числі дитячих.  По-третє, назва ...

«Любов і Війна», Пол Корнел На планеті, що зветься Небеса, розверзлося пекло. Небеса — це рай як для людей, так і для драконійців; місце спокою, і не тільки в прямому сенсі. Доктор прибуває сюди з банальною метою — знайти якусь книгу (принаймні так він стверджує), а Ейс, бродячи без нього містом, знайомиться з харизматичним кочівником Дженом. Але Доктор категорично проти їхнього роману. Що він намагається зупинити? Чи не планує він якусь більш смертельну гру, пов’язану з загадковими об’єктами, які так непокоять військові сили Небес? Саме такої думки дотримується археологиня Берніс Самерфілд. Її доля тісно переплетена з долею Доктора, але навіть їй може не вдатися врятувати Ейс від планів володаря часу. Чи не зайшов цього разу Доктор занадто далеко? Після двох циклів (Timewyrm і Cat’s Cradle), що розпочали серію New Adventures, головний редактор серії Пітер Дарвіл-Еванс вважав, що в книгах забагато екзистенційної тривоги, і в ході розмов з авторами дійшов висновку, що це — лейтмотив Ейс...

Перша третина книги (або навіть більше) схожа на типову книгу про Шерлока Голмса, написану від імені Ватсона, за винятком того, що в ній час від часу зустрічається Доктор. У середині книги маємо свого роду вікторіанський тревелог: жителі метрополії вирушають у довгу подорож до колонії та описують свої враження від дороги, клімату, людей тощо. Нарешті в останній третині книги ми потрапляємо до іншого світу, там усе стає дуже дивно, особливо для жителів кінця дев’ятнадцятого століття, які зазнають світоглядної кризи. В цілому в цій книзі відносно мало Доктора та його супутників. Навіть попри те, що тут окрім Сьомого є невеличке камео Першого. Це в першу черга пригода Ватсона. Ейс тут дуже жорстка; це вже не підлітка з банками нітро-9, це досвідчена озброєна солдатка. З усієї команди ТАРДІС найбільше уваги отримує Берніс, бо, по-перше, книга написана від імені Ватсона, а по-друге, є також вставки з щоденника Бенні.  Книга хороша. Кілька речей мені не сподобалися (приміром, забагато Го...