Нотатки з подорожей Хуніверсом

 Decalog-2: Lost Property, 1995 Редактори збірки: Марк Стемерс і Стівен Джеймс Вокер. Цього разу редактори відмовилися від ідеї поєднувати оповідання сюжетом одного з них, а натомість оповідання мають спільну нечітку тему житла, нерухомості, тощо. Пройдімося по оповіданнях по порядку. Перше оповідання — «Vortex of Fear» by Gareth Roberts. В ньому Другий Доктор і його класична парочка супутників — Джеймі та Зої — здибали десь у часо-просторовому Вихорі якусь станцію, схожу на готель. Доктор чуйкою таймлорда відчуває, що щось там працює не так, як мало би працювати, і намагається попередити місцевих про небезпеку. До слів невідомого дядьки люди, які вважали себе ізольованими, ставляться, звісна річ, скептично. Далі слідують спроби переконати, дослідження та усвідомлення суті проблеми, а зрештою... Доктор і його супутники врятувалися. Певною мірою. Чотири зірочки з п’яти. Друге оповідання — «Crimson Dawn» by Tim Robins. Четвертий Доктор у супроводі Ліли та К9 рибалить на Марсі та ст...

У тканині простору та часу розрив. З міжзоряних ліній сполучення зникають космічні кораблі. У спробі з’ясувати хто стоїть за цими зникненнями Доктор і Ейс дозволяють себе спіймати. Але потім спроба Берніс врятувати їх зазнає жахливої невдачі, і мандрівників у часі розкидує по всій історії. Ейс застрягла у Стародавньому Єгипті та намагається вижити в середовищі не менш чужинному, ніж інша планета — на Землі за три тисячі років до її народження. Їй вдається влаштуватися тілоохоронницею аристократа. А потім вона стикається лицем до лиця з металевими жахіттями, що гналися за нею крізь час — з істотами, які, як вона бачила, вбили Доктора. Ось такий був синопсис в рекламі книги. Що я можу до нього додати?  По-перше, якщо не рахувати оповідань у Декалогах, Кейт Орман — чи не єдина жінка, яка писала «Доктор Хто» для Virgin. При чому писала дуже добре: написані нею книги — одні з найбільш популярних. По-друге, в цій книзі багато тортур і смертей. У тому числі дитячих.  По-третє, назва ...

Сценарій до відповідної історії класичного серіалу написав Бен Ааронович, але новелізацію чомусь писав його колега Марк Плат. Тут ми маємо нашестя лицарів з паралельного всесвіту, в якому діє магія. Або дуже просунута технологія. Хай там як, Земля в небезпеці, бо стала полем битви. Колись я дивився цю історію класичного серіалу; можливо, навіть кілька разів, але це було дуже давно, тож деталі з пам’яті стерлися. Моє загальне враження від екранної версії — важко було зрозуміти сюжет, бо одночасно відбувалося багато чого паралельно, а деякі сцени були незрозумілими. Новелізація, в принципі, закриває ці питання, бо мотивації персонажів пояснені, але... В серіалі в цій історії мені багато що не подобалося. Я мав відчуття, що все могло бути трохи кращим: операторська робота, монтаж, деталі сценарію, акторська гра. І якщо акторська гра та робота оператора в новелізації відсутні, тож можна уявляти що завгодно, то загальний розвиток сюжету залишився приблизно таким, яким був на екрані. Мені це...

 «The Who Adventures» by David J. Howe, 2021 Повна назва книги: «The Who Adventures: The Art and History of Virgin Publishing’s Doctor Who Fiction», і це чудово описує про що вона: історія публікації видавництвом Virgin художньої прози в рамках франшизи «Доктор Хто» та історія малювання обкладинок і ілюстрацій до цих книг. Щодо історії ми тут маємо не тільки власне історію, але й достобіса біографій редакторів, письменників і художників. Але як справжній дорослій дитині мені найбільше сподобалася кількість картинок: обкладинки всіх книжок, малюнки обкладинок без додавання назви книги, імені автора, назви серії тощо; ескізи до обкладинок, іноді кілька варіантів, іноді ескізи, які пропонували автори, плюс деякі книги мали ілюстрації, плюс прелюдії до книг, які публікувалися в часописі «Doctor Who Magazine», зазвичай мали чорно-білі ілюстрації. Тобто, навіть якщо ви мільйонер і маєте повну колекцію книг, виданих Virgin, в цій книзі все одно знайдуться зображення, яких у вас немає. Як ...

Decalog-1: Enigma, 1994 Редактори збірки: Марк Стемерс і Стівен Джеймс Вокер. Лос-Анджелес. Війна скінчилася, солдати повернулися додому, в Білому Дому Трумен, гангстери вбивають — усе як завжди. До кабінету приватного детектива заходить загадковий низенький чоловік, історія якого в голові не вкладається. Він хоче, щоб детектив йому допоміг. Коли він вивертає свої кишені, з’являється ціла купа чудернацьких предметів, кожен з яких зберігає спогади та розв’язує частину головоломки. І ці спогади, здається, належать семи різним людям. Перша збірка оповідань «Декалог» певним чином поєднана в одну історію, але насправді більшість з оповідань можна читати незалежно. Єдиний виняток — перше оповідання («Playback» by Stephen Walker). Воно є неначе контейнером для всіх інших оповідань: з нього все починається, ним усе закінчується, ним перемежується... Для простоти можна сказати, що решта дев’ять оповідань є ліричними відступами (а точніше — флешбеками) всередині першого. Це оповідання є нуарним ...

Колись давно, коли головним редактором сценаріїв «Доктор Хто» був Дуглас Адамс (це були часи Четвертого Доктора, Романи та К9), в силу збігу різних обставин одна з історій, написана власне Адамсом, не була повністю знята, а тому не потрапила на телеекрани. Ця історія, яка називалася «Шада», згодом стала привертати до себе набагато більше уваги, ніж можна очікувати від чогось незнятого. Том Бейкер неодноразово висловлював жаль з приводу того, що її не закінчили, Дуглас Адамс навпаки скоріше відмовчувався та, напевно, бажав, щоб про неї забули. Чому позиція Адамса була такою? Можливо тому, що багато ідей з цієї історії він пізніше використав у книзі «Детективне агентство Дірка Джентлі», і не хотів, щоб це побачили. А може він з якоїсь причини почувався винним за те, що серію не дозняли, або за те, яким був сценарій. Хай там як, були люди, які хотіли донести цю історію масам, і час від часу попри небажання Адамса їм це вдавалося, причому в різних формах: доповнення знятого відео анімацією...