Вампірська наука

 EDA02 'Vampire Science' by Jonathan Blum and Kate Orman

«Вампірська наука», Джонатан Блам і Кейт Орман

Місце дії: Сан-Франциско, кінець дев’яностих - сучасність на час друку книги.

Регулярні персонажі: Восьмий Доктор, Сем (Саманта) Джонс.

Хоча ця книга друга в серії «Пригоди Восьмого Доктора», багато читачів вважають її першою повноцінною. 

Як можна здогадатися з назви, головними суперниками тут є вампіри. Але в плюси книги  можу записати те, що сюжет не зводиться до «хороші проти вампірів». І серед людей, і серед вампірів різні особи мають різні прагнення та різні погляди на способи розв’язати (або не розв’язувати) конфлікт. Порівняно зі стереотипними вампірами сучасної попкультури, ці вампіри не мають особливого романтичного або містичного флеру, хоча один з них дуже старається відповідати такому іміджу.

У книзі доволі непогано описано Сем (я не пам’ятаю, якою вона була в першій книзі, бо читав дуже давно і мені та книга не сподобалася). Ця характеризація добре відповідає тій Сем, яку я пам’ятаю з інших книжок цієї серії.

Автори вочевидь продумували, як воно, виживати на Землі вампіром: як харчуватися, як ховатися, де брати гроші, на що витрачати вільний час.

Я не можу сказати про цю книгу нічого поганого, але особисто мені вона не зайшла. Можливо, проблема в тому, що я читав її в занадто дорослому віці та під час війни, а якби прочитав її тоді, коли вона була написана, то було б цікавіше. Але мене пригнічувала сіро-безперспективна атмосфера, в якій усе це відбувалося (трохи нагадало останні роки совка), а також мене дратував Доктор, який оптимістично намагався всіх за будь-яку ціну подружити та не менш оптимістично розраховував на імпровізацію, зазвичай не маючи якогось бодай приблизного плану дій. 

Сіру безпросвітність могли б для мене компенсувати незвичайні місце або час дії, але тут сучасна Земля. Або ж зневіру могли б мені компенсувати оригінальні істоти, але тут окрім нашого таймлорда є лише вампіри, які насправді більш-менш стереотипні.

Розв’язка книги несподівана, на межі deux ex machina, але в ДХ так часто буває, особливо з цим Доктором.

Чи рекомендую я цю книгу до прочитання? Якщо вас не зупиняє сіра безпросвітність, властива радше дистопіям, то так, книга написана добре. Просто вона не для теперішнього мене.

P.S. Якщо вам колись траплялися фанатські малюнки про Восьмого Доктора з метеликами і ви не знали, про що це, то в цій книзі є такий епізод. Можливо, не тільки в ній.