Значення книг для серіалу «Доктор Хто»

Спробую писати з мінімумом емоцій, просто викладати факти. Щоб якось структурувати текст, викладатиму їх у хронологічному порядку, по ерах.

Ера №1 — класичний серіал (1963-1989 роки)

У ті давні роки сприйняття телесеріалів (як і решти телепередач) було таке: подивилися та забули. Не було ще ні інтернету, ні стримінгу, ні блуреєв, ні ДВД дисків, навіть відеокасети з Доктором почали з’являтися лише у вісімдесятих. Це одна з причин, чому так багато серій 1960-х втрачено: ніхто не вірив, що це колись комусь знадобиться, що цим ще можна буде заробляти.

Як за таких обставин бути хувіаном? Тобто не просто тим, хто за наявності Доктора в телевізорі залюбки його дивиться, а тим, хто хоче повертатися до якихось епізодів, хоче ознайомитися з тим, що показували до твого народження? Виходів було два: або читати журнал «Doctor Who Magazine», в якому публікувалися усілякі інтерв’ю з творцями серіалу, спогади, тощо, або... Читати книжки-новелізації.

Перша серія Доктора вийшла наприкінці 1963 року, а вже в наступному році вийшла перша новелізація. А з 1973 року їх публікація стала регулярною. Тепер хувіани могли прочитати історії, які виходили на екран ще тоді, коли вони були замалі, щоб їх дивитися. Тепер можна було улюблені історії перечитувати, як зараз ми їх передивляємося, щоб згадати якусь деталь або цитату.

Саме в цю епоху стали хувіанами ті, хто потім творив новий серіал. І таким чином багато шанувальників Доктора набули звичку читати, сформувалася авдиторія, що була готова платити за це гроші.

Ера №2 — The Wilderness Era (1990-2004)

Через якийсь час після закриття класичного серіалу видавництво Virgin почало випускати продовження серіалу у вигляді книг. Це була серія «The New Adventures».

Спочатку в цій серії нова книга виходила раз на два місяці. Розгляньмо, хто написав перші десять романів цієї серії, тобто перші майже два роки цієї діяльності.

1. «Timewyrm: Genesis» написав Джон Піл, який до цього писав новелізації класичного серіалу.

2. «Timewyrm: Exodus» написав Теренс Дікс, який в епоху Третього Доктора був головним редактором сценаріїв, а потім став рекордсменом з кількості написаних новелізацій.

3. «Timewyrm: Apocalypse» написав Найджел Робінсон, який до того писав новелізації.

4. «Timewyrm: Revelation» написав Пол Корнел, для якого це була перша професійна книга, але згодом він написав багато інших, а також він є автором сценаріїв до трьох епізодів уже нового серіалу та сценарію вебкасту «Крик шалка».

5. «Cat’s Cradle: Time’s Crucible» написав Марк Плат, який до цього писав сценарії для Сьомого Доктора та новелізації.

6. «Cat’s Cradle: Warhead» написав Ендрю Картмел, який в епоху Сьомого Доктора був головним редактором сценаріїв.

7. «Cat’s Cradle: Witch Mark» написав Ендрю Хант, про якого мені нічого сказати.

8. «Nightshade» написав Марк Ґейтіс, для якого це була перша книга, але потім він написав багато книг, написав сценарії дев’яти (якщо не помиляюся) епізодів нового серіалу, зіграв у новому серіалі чотирьох персонажів і написав сценарій ювілейної докудрами.

9. «Love and War» написав той самий Пол Корнел, який написав четверту книгу.

10. «Transit» написав Бен Ааронович, який раніше був сценаристом епізодів про Сьомого Доктора.

Отже, перший десяток оригінальних романів писали переважно або ті, хто до цього писав сценарії класичного серіалу, або ті, хто до цього писав новелізації, або ті, хто писатимуть сценарії в майбутньому. Варто також зазначити, що написання оригінальних романів виникло не на пустому місці, а в тому самому видавництві Virgin Publishing, яке наприкінці класичного серіалу видавало новелізації Target, під керівництвом того самого редактора.

Ера №3 — новий серіал (2005-2025?)

Трішечки несподіваний поворот: тут я говоритиму не про книги, а про власне серіал. А точніше, розгляньмо тих, хто писав сценарії до першого сезону ньюскулу.

Вісім епізодів написав Рассел Т. Девіс, який також є автором одного з романів серії The New Adventures.

Два епізоди написав Стівен Мофат, внесок якого в книги невеликий (офіційно — одне оповідання в антології Декалог-3), але він майже напевно вертівся в компанії авторів романів, бо звідки ще в одній з книг міг з’явитися персонаж «кучерявий шотландець містер Мофат»? Не кажучи вже про певні паралелі з книгами його сценаріїв і персонажів (В РТД такі паралелі теж були).

Один епізод написав Марк Ґейтіс, про якого я вже написав у попередній ері — автор кількох романів.

Один епізод написав Пол Корнел, про якого я теж писав у попередній ері — автор кількох романів, у тому числі одних з найбільш рейтингових.

І лише один епізод першого сезону написаний Робертом Ширманом, який книжок на той час, здається, ще не писав, але писав сценарії для Big Finish.

Запозичення нового серіалу з книжок

Тут я вирішив поки що про це лише згадати, бо, по-перше, пост і так уже завеликий виходить, а по-друге, я прочитав лише малу частку книг, тож скоріш за все не знаю про запозичення ще навіть половини. Ті запозичення, що я знаходжу, я публікую в цьому блозі під тегом «ТАРДІС-бінґо».

Висновки

Висловлю таку крамольну думку.

Якщо розглядати «Доктор Хто» не з точки зору того, що з’являлося на екранах телевізорів, а простежити за авторами, то ніякого розриву не існувало, просто автори, втративши можливість писати для телебачення, спрямували свій творчий потенціал у книги (в яких вони, до речі, мали менше обмежень, але зараз не про це). Отой самий «Майстер-план Картмела», на який спиралися сценарії останніх років класики, автори цього плану (Картмел, Плат і Ааронович) принесли головному редактору «Нових пригод», поділилися з ним, пояснили, і в результаті від цього «плану» відштовхувалася міфологія всієї книжкової серії Virgin New Adventures. Реальним розривом був фільм, але його зусиллями авторів книжок теж приплели до «канону».

Якщо дивитися лише на авторів, то між класичною епохою та книжковою була безперервна тяглість: зміна складу авторів була не більшою, ніж, скажімо, при зміні шоуранера. І така сама тяглість була потім між книгами та новим серіалом. Можливо, навіть більша, якщо врахувати кількість запозичень.