EDA26 «Interference, book 2 (The Hour of the Geek)» by Lawrence Miles, 1999

Другий том «Інтерференції». Почну, напевно, з того, про що забув написати у відгуку на перший том.

Англійське слово «Interference» має кілька значень, які важко охопити одним українським словом:

• «Втручання». У тому сенсі, наприклад, в якому Доктор втручається в історію Землі та інших планет.
• «Вплив» (у лінгвістиці).
• «Завади, перешкоди» в радіотехнічному сенсі. Сторонній радіо (або телевізійний) сигнал, який заважає приймати «правильний» сигнал.
• «Інтерференція». Фізичний процес.

Це ті значення, які мені зустрічалися в обох томах.

Сюжет розвивається настільки таймі-ваймі, що в кінці історії Саманти Джонс не поставлена крапка, там зав’язано вузол; точніше, складним вузлом зав’язаний весь її таймлайн.

У випадку з Фітцем усе ще складніше. Причому якщо масштаб вузлів таймлайнів Сем і Доктора стає зрозумілим ще в першому томі, то таймлайн Фітца стає зрозумілим лише в другій половині другого тому.

Процес розмноження «дистанційників» частково міг бути натхненим класичним епізодом «The Claws of Axos», але насамперед це жахливо цікавий погляд на людську культуру взагалі та конкретно на культуру в часи розвинених інформаційних технологій.

Як і у випадку першого тому, мені частину про Землю було читати важче, ніж про Прах або про Форман-світ, але більша частина «соцреалізму» залишилася в першому томі.

Другий том містив неприємний для мене сюрприз. У ньому основний сюжет двох томів («Що трапилося на Землі») дійшов логічного завершення, але сюжет «Що трапилося на Праху» залишив багато відкритих питань, які, здається, можна закрити, якщо читати подальші книги. І ось це дуже прикро, адже я щойно закінчив марафон читання двохтомника, а наступну книгу сподівався вибрати з якоїсь іншої серії.

Отже, чи треба вам читати конкретно цю, другу книгу «Інтерференції»? Якщо ви не читали першу — однозначно ні. Зв’язок з першою книгою занадто сильний.

Чи треба вам читати два томи? Якщо вас не лякають нелінійний сюжет, переплутаність причин і наслідків, а найголовніше — великий обсяг тексту і те, що деякі сюжетні лінії залишаться незавершеними — так, це дуже крутий твір, читайте. Але до цього варто прочитати бодай щось про фракцію «Парадокс», скажімо, «Alien Bodies». 

Обсяг тексту двох томів — трохи більше 28 епізодів ньюскулу.

P.S. У найпершому епізоді класичного серіалу ми вперше бачимо ТАРДІС на звалищі, на брамі якого написано, що воно належить «I.M. Foreman» (тому Сюзен була записана у школі з прізвищем Форман). Звучання цього імені можна з певною натяжкою інтерпретувати як «я — провісник».